ЩО ТАКЕ КОМБАТІВЗ?

Традиційно, “комбатівз” – термін для технік військово-прикладного рукопашного бою, що сформувалися, приблизно, на початок Другої Світової війни (хоча деякі техніки і навіть системи існували ще під час Першої Світової). З визнаних корифеїв цього напрямку найбільш відомі такі, як британці Вільям Ферберн, Эрік Сайкс, ірландець Пет О`Ніл, канадець Берт “Йенк” Леві, американці Рекс Еплгейт і Джон Стайрс. До основи комбатівз тих часів було покладено техніки дзюдо, джіу-джитсу і деякі китайські, а також прийоми, запозичені з кримінального середовища, але з акцентом виключно на простоту и ефективність. Техніки і методики, що були сформовані в той час, потрапили і до післявоєнних настанов і посібників, і були основою для військово-прикладного рукопашу протягом багатьох років майже скрізь, вплинувши навіть на на “бойові прийоми” радянського самбо.

Мода на карате і східні бойові мистецтва похитнула позиції традиційних комбатівз в 60-70 роках ХХ сторіччя, і техніки часів WW2 на деякий час відійшли на другий план. Як не дивно, але вже після всіх “бумів” на кунфу, айкідо, тайський бокс і ММА, багато хто знову звернув увагу на комбатівз, що були привабливі саме завдяки своїй доступності та ефективності. Це призвело до створення нових напрямків комбатівз, вже далеко не завжди мілітарної спрямованності. Можна сказати, що зараз “комбатівз” – це вже загальний термін для прикладних напрямків рукопашного бою.

З “цивільних” версій комбатівз, насамперед, згадують ізраїльські системи, такі, як крав мага (капап, калах тощо), а також більш сучасні, як RAT System, SPEAR, ІSR Matrix, Urban Combatives Лі Моррісона, ICS Пітера Сьярри та інші.

Фактично, сучасні комбатівз – це техніки, тактики та методики прикладного рукопашного бою, що грунтуються на перевіренних часом бойових техніках часів війни, і адаптовані, з урахуванням всіх сучасних тенденцій в бойових мистецтвах і єдиноборствах, до реалій сьогодення і потреб звичайної людини.